- філателіст
- [ф'ілатеил’і/ст]
-ста, м. (на) -стов'і/ -с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
філателістичний — а, е. 1) Стос. до філателії. 2) Прикм. до філателіст. Філателістичне товариство … Український тлумачний словник
філателізм — у, ч. Те саме, що філателія … Український тлумачний словник
філателіст — а, ч. Той, хто займається філателією; колекціонер марок … Український тлумачний словник
філателістка — и. Жін. до філателіст … Український тлумачний словник
філателістський — а, е. Стос. до філателіста … Український тлумачний словник
філателізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
філателіст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
філателістичний — прикметник … Орфографічний словник української мови
філателістка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
філателістський — прикметник … Орфографічний словник української мови
філателія — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови